Тема: Леонід Глібов-«найкращий український байкар» (за байкою”Муха і Бджола”)
Мета: розкрити роль гумору і сатири в житті українців, познайомити шестикласників із жанровим різномаїттям
гумористичних творів; поглибити вивчене про Л.Глібова; розвивати вміння виразно читати й коментувати
художній твір, виділяти його основну думку, зіставляти описане в байках із
сьогоднішнім реальним життям; сприяти вихованню любові до рідного слова, оптимізму,почуття
гумору, вміння тактовно реагувати на іронію.
Цілі уроку
Учні знають:
зміст понять гумор, сатира, байка, алегорія, мораль;
відмінність між гумористичними та сатиричними творами; короткі відомості про
Л.Глібова та його творчість; з яких частин складається байка; особливості
виразного читання байок, зміст байки”Муха і Бджола”
Учні вміють:
оцінювати роль гумору і сатири в житті українців; визначати жанри
гумористичних творів, розповідати про особливість побудови байки;виразно і вдумливо
читати твори Л.Глібова, коментувати прихований зміст їх та основну думку;зіставляти
описане в байках із сьогоднішнім реальним життям.
Тип уроку: вивчення художнього твору
Обладнання: портрет Л.Глібова, збірки байок Л.Глібова, ілюстрації до
творів поета, напис епіграфа уроку, малюнки, накреслена схема,картки.
Методи і прийоми: розповідь, бесіда, повідомлення
учнів, рольова гра “Прес-конференція”, інсценізація байки, робота з
підручником, читання з позначками, диктант-код, робота в зошитах.
Випереджувальні завдання: підготувати повідомлення про
байку, інсценізацію байки «Муха і Бджола», матеріали до рольової гри
“Прес-конференція.”
Байка ховає в собі
зерно правди,властивої для всіх епох і народів.
Олекса Запорізький
План уроку:
І. Етап орієнтації
Визначення емоційної готовності учнів
до уроку.
Вступне слово вчителя.
ІІ. Етап постановки мети
Визначення разом з учнями особистісно
значущих завдань діяльності.
ІІІ. Етап проектування
Ознайомлення з планом роботи на уроці.
ІV. Етап виконання
плану діяльності
1.
Самостійна робота з підручником
2.
Спостереження за схемою.
3.
Повідомлення учня
4.
Коротка розповідь про Л.Глібова
5.
Рольова гра”Прес-конференція”
6.
Розгляд ілюстрацій до творів Л.Глібова.
7.
Інсценізація учнями байки “Муха і Бджола”
8.
Бесіда за змістом байки
9.
Ознайомлення з теорією літератури
10.
Виразне читання учнями байки
V.
Рефлексивно-оцінювальний етап
1.Диктант-код
2.Словесна рефлекція
VІ.Коментар
домашнього завдання
Хід уроку:
І. Етап орієнтації
На дошці прикріплені малюнки із зображенням чистого неба,
хмаринки, сонечка, блискавки та тлі хмаринки.
Запитання до учнів:
- Який настрій символізує кожна картинка?
(Спокій, легенька тривога, радість, тривога,
роздратування, гнів)
Учні перемальовують у зошит одну картинку, яка найбільше
відповідає їхньому настрою.
Вступне слово вчителя
В житті кожної людини є моменти радості й смутку, зневіри
й оптимізму. Потрібно вміти керувати своїми емоціями, тому коли серцю тяжко,
піднімаймо собі настрій.
- Як це зробити? Як стати веселішим, бадьорішим,
радіснішим?
У таких ситуаціях допоможе гумор. Влучне, дотепне,
іскрометне слово має велику силу і здатне вилікувати від нудьги. Лікарі
впевнені, що людина, яка сміється, довше живе й менше хворіє. Сміх, жарт
допомагають забути про невдачі, викликають бажання жити і творити.
( Діти на підтвердження цих думок наводять приклади із
власного життя та художньої літератури)
Вчитель продовжує:
Як ми вже знаємо, нелегкою, іноді трагічною була історія
України. Вистояти у скрутну хвилину, залишитися людьми і вижити українцям
допомогли пісня і слово.
У давнину, бувало, зберуться після роботи люди десь на
дерев’яних колодах погомоніти про своє життя-буття, розповісти одне одному про
свої клопоти. Але тільки-но хтось почне розказувати байку, як ураз розгладжуються
зморшки і грають веселиками очі. Байка викликає в людей сміх і зацікавлення.
У скарбничці українського гумору є не тільки байки, а й
анекдоти, гуморески, жартівливі пісні, усмішки.
ІІ. Етап постановки мети
Визначення
разом з учнями особистісно значущих завдань діяльності.
Слово вчителя:
Дорогі діти, сьогодні ми розпочнемо знайомство з розділом
«Гумористичні твори», яким і завершиться вивчення шкільного курсу «Українська
література» (6 клас).
У цьому розділі постануть перед нами Леонід Глібов, Павло
Глазовий та три Степани: Руданський, Васильченко й Олійник зі своїми байками,
співомовками, оповіданнями, гуморесками.
Сьогодні ж на уроці ми маємо з’ясувати, що таке гумор,
сатира, байка, алегорія, мораль; поглибити знання про визначного українського
байкаря
Л. Глібова,
розвивати свої читацькі навички, вміння аналізувати та коментувати прочитане.
Визначення учнями власних цілей та обговорення їх у парах.
ІІІ. Етап проектування
Ознайомлення з планом роботи на уроці.
Разом з учнями вчитель складає план наступної діяльності:
протягом уроку учні будуть брати участь в рольовій грі, розглядати ілюстрації,
інсценізувати байку, робити висновки, самостійно працювати з підручником,
виразно читати байку.
ІV. Етап виконання плану діяльності.
1. Самостійне опрацювання учнями вступної статті розділу
«Гумористичні твори»
2. Спостереження за схемою.
Вчитель пропонує учням звернути увагу на схему , познайомитись з різними
жанрами гумористичних творів.
Гумористичні
твори
байки
анекдоти
співомовки
гуморески усмішки
фейлетони
Слово
вчителя :
При
вивченні розділу ‘Гумористичні твори’ ми познайомимося з цими жанрами . А сьогодні ми поговоримо
про байку .
-
Як ви розумієте епіграф уроку ? (Учні висловлюють свої
думки)
3.
Повідомлення учня про історію байки як фольклорно-літературного жанру.
Історія розвитку байки як літературного жанру сягає тисячоліть. Ще коли вперше прадавня
людина відкрила очі і зачудовано подивилася довкола себе і коли вона вперше
відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ , такий для
неї дивний , малозрозумілий і лячний.
І для цього вона створила міф, казку –прекрасний
витвір раннього людського розуму й уяви.
Серед постійної
боротьби добра і зла, правди і кривди людина вчилася жити . «Як захистити себе
від лиха , як застерегти іншого від нього?»-такі питання поставали
перед нею . І щоб відповісти на них ,
людина створила байку. Звичайно , крім байки, були і прислів’я та приказки ,
були притчі й повчальні історії . Але байка швидко стала найпопулярнішою й
найпоширенішою формою критичного
мислення людини , першим , поряд з міфом, жанром словесного мистецтва .І
тому витоки її ми вже знаходимо в
античній літературі.
Достовірних відомостей про першого байкаря ми не маємо . Легенда
розповідає, що першим байкарем був римський раб Езоп .
Новий
літературний період у розвитку байки починається з перших літературних
обробок творів Езопа відомими античними
письменниками – римським поетом Федром (ІІ ст. н .е.) і грецьким поетом Бабрієм
(ІІ ст. н. е.).
У
Центральній Європі цей жанр особливо став популярним у
ІІ пол.
ХVІІ ст., коли в літературі заявив про себе видатний байкар Франції Жан
Лафонтен (1621-1695 рр.)
“Справжнім
своїм торжеством на святій Русі, - з гордістю писав
В. Г.Бєлінський
,- байка зобов’язана Крилову. Він один у нас справжній і великий байкар .”
Байка в Україні стала популярною із ХVІІ ст., а утвердилася як жанр у творчості
мудреця – філософа ХVІІІ
ст. Григорія Сковороди . Послідовники Сковороди : Петро Гулак-Артемівський ,
Левко Боровиковський , Євген Гребінка розвинули цей жанр далі.
Класиком
же української байки судилося стати
Леоніду Глібову .
4.Коротка розповідь про Л . Глібова.
-
Подивіться уважно на портрет письменника і скажіть: про що свідчить зовнішність
цієї людини?
(Високе відкрите чоло свідчить про мудрість
людини. А міцно стиснуті тонкі губи, виразне підборіддя вказують на його мужній
стійкий характер. І дивні очі… На перший погляд, добрі і лагідні, проте якісь
далекі, відчужені, без живого вогника. Немов погаслі).
-
Дійсно, це очі людини, яка вже майже нічого не бачить.
Десь після 50 років Л.Глібов почав сліпнути, хвороба швидко прогресувала і на
старість він майже осліп. І вже незважаючи на важкий недуг, на часом нестерпні
умови життя, письменник працював наполегливо й самовіддано, як мужня людина,
яка має велику мету і світлі тверді переконання.
Тож і недивним є той факт, що залишив нам Леонід
Іванович у спадщину: 107 байок, 40 пісень, 54 віршовані загадки і відповіді на
них; п’єсу «До мирового», 14 акровіршів,120 ліричних і сатиричних віршів, 4
оповідання, ряд статей, ліцензій, фейлетонів, значну кількість творів
російською мовою
-
А зараз запрошую всіх присутніх на прес-конференцію, присвячену
Леонідові Глібову. Прошу дослідників життя і творчості поета-байкаря зайняти
місця за столом, а представників різних газет та журналів підготуватися до
інтерв’ю.
5. Рольова
гра «Прес-конференція»
1-й учень Розпочнемо
прес-конференцію, присвячену байкареві Л.Глібову, і запрошуємо всіх до цікавої
розмови. Хочемо відзначити, що ми серйозно готувалися до зустрічі з вами, і
сподіваємося, що наша робота буде плідною та результативною.
Кореспондент
шкільної газети «Юний літератор»
Відомо, що багато письменників обирають собі
псевдоніми. Чи мав Леонід Іванович псевдонім? Якщо мав, то чи не могли б ви
пояснити чому він так себе назвав?
2-й учень Леонід
Глібов часто друкував свої твори під назвою «Загадки і жарти Дідуся Кенера»
Чому він назвав себе Дідусь Кенер? Кажуть, що його батько купив колись собі
такого співучого кенера-птаха, що послухати його спів сходились сусіди. На
запитання «Куди йдете?» вони казали: «До Івана Кенира».Так і прозвали батька по
вуличному- Кенир. Оце батькове прізвисько стало згодом псевдонімом письменника
Л.Глібова.
Кореспондент
районної газети «Рідний край» Де пройшли
дитячі роки письменника?
3-й учень Народився Леонід Глібов 5 березня 18 27 року в
с.Великий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині. Його батьки були гуманними й
освіченими людьми. Дитинство маленького Леоніда (батьки називали його лагідно
Льоликом) проходило в селі Горби Кременчуцького повіту. Малий Льолик зачаровувався
народною піснею, звичаями та обрядами селян.
Кореспондент
журналу «Однокласник» Скажіть, будь ласка, де Леонід здобув освіту?
4-й учень Початкову освіту Леонід здобув удома: на 7
році читати навчила мати, а писати – пан Родзянко. Навчався він у Полтавській
гімназії, потім в Ніжинському ліцеї.
Кореспондент
газети «Нова доба» Яке жанрове розмаїття творів
Л.Глібова?
5-й учень Л.Глібов писав байки, загадки, акровірші,
пісні, оповідання, ліричні та сатиричні вірші. Перший вірш «Сон» написав
російською мовою (1841р.)
6-й учень Поет
пішов у вічність 10
листопада 18 93 року, на 66-му році життя. Був теплий осінній день,
коли Чернігів проводжав у вічну дорогу свого улюбленого поета. Та дорогоцінні
творчі скарби, витворені ним житимуть вічно.
М.Рильський писав:
«Малята вчать ті сонячні слова,
Що ніби чародійник з рукава
Ти сипав їм і в мудрості не схибив».
6. Розгляд
ілюстрацій до творів поета-байкаря.
7. Інсценізація
учнями байки «Муха і Бджола»
8. Бесіда
за змістом байки:
- Якими людськими рисами наділена Муха, а якими
Бджола?
(Муха- це носій соціального зла, паразит. зухвалий
нероба, який вбачає сенс свого існування в безперервному гультяйстві. Л.Глібов
наділяє її такими рисами, як хвалькуватість, зухвалість, чванливість,
безсовісність.
Бджолі властиві якості, характерні для маленької
людини. Вона – скромна, працьовита, чесна. Їй навіть ніколи перепочити: з ранку
до вечора вона у праці, « у клопотах у
полі».)
-
Які моменти вам найбільше сподобались і чим саме?
-
Чого навчає байка Л.Глібова «Муха і Бджола»?(засуджувати
ледарство, паразитичне існування, схвалювати працелюбність, працьовитість,
чесність).
9.
Ознайомлення з теорією літератури.
а) Читання з позначками статті з підручника
(с.257)
б) Ознайомлення з визначеннями (В учнів на партах картки з визначеннями)
Гумор – це відображення смішного в
життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому жартівливому тоні.
Сатира – вид комічного, який найбільш
нещадно висміює людську недосконалість або навколишню дійсність.
Байка – це невеликий, здебільшого
віршований гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом.
Мораль – повчальний висновок у байці.
Алегорія – наділення тварин, рослин,
предметів і явищ рисами людського характеру.
10. Виразне читання учнями байки «Муха й Бджола»
Запитання до
учнів:
-
У чому ж мораль байки «Муха і бджола»? (В останніх
рядках: Нехай ця байка мухам буде, щоб не сказали часом люде, що надокучив їм)
V. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Диктант-код
Позначимо цифрами вивчені на уроці поняття з
теорії літератури:
1-гумор
2-сатира
3-байка
4-алегорія
5-мораль
Учитель читає визначення, учні пишуть у зошит
відповідну цифру
-
Основна думка байки, її висновок.
-
Різкий викривальний, уїдливий сміх.
-
Невеликий віршований або прозовий твір алегоричного
змісту.
-
Зображення людей, їхніх характерів в образі тварин,
рослин, речей.
-
Доброзичливий, м’який сміх.
Код – 52341.
2. Словесна оцінка учнями своєї діяльності та
роботи класу. Рефлексія.
VІ. Коментар домашнього завдання.
Вивчити за підручником теоретичний матеріал, знати
визначення літературознавчих понять напам’ять. Прочитати байки Л. Глібова «Жаба
і Віл», «Щука». Намалювати ілюстрації до байок Глібова
УРОК
Тема: Пісні літературного
походження. Велич, сила і краса національного Гімну України («Ще не вмерла
Україна» П. Чубинського, М. Вербицького)
Т. л. пісня-гімн.
Мета: Ознайомити учнів зі
змістом понять «пісня літературного походження», «пісня-гімн», зі змістом твору
П. Чубинського та М. Вербицького, історією створення Гімну України.
Розвивати вміння вдумливо
читати й аналізувати пісню, визначати її цінність, провідні мотиви.
Сприяти вихованню патріотичних почуттів.
Цілі.
Знати: історію
створення Гімну України, імена його авторів; тему й основну думку твору; зміст
понять «пісня літературного походження», «пісня-гімн».
Вміти: пояснювати
специфіку пісні літературного походження; виразно і вдумливо читати літературні
пісні; визначати і коментувати провідні мотиви, пояснювати роль символів у них.
Тип уроку: вивчення
художнього твору.
Обладнання: портрети П. Чубинського та М.
Вербицького; фонозаписи пісні «Ще не вмерла Україна».
Методи, прийоми, форми
роботи: робота в парах
(спільні відповіді на запитання, читання з позначками, виразне читання),
бесіда, мікро дослідження, прийом «Незакінчене речення»; визначення цілей
уроку, усна рефлексія.
ПЛАН УРОКУ
І. Мотиваційний етап.
ІІ. Цілевизначення і планування.
ІІІ. Опрацювання
навчального матеріалу.
1.
Читання
народної легенди про дівчину-Україну, Яку Господь обдарував піснею.
2.
Бесіда.
3.
Слово
вчителя.
4.
Слухання
фонозаписи пісні «Ще не вмерла Україна»
5.
Бесіда
випереджального характеру.
6.
Ознайомлення
із проблемним запитанням.
7.
Читання
з позначками статті підручника «Пісні літературного походження».
8.
Самостійна
робота із роздрукованими матеріалами «Доля твору «Ще не вмерла Україна».
9.
Бесіда.
10.
Мікро-дослідження.
11.
Практикум
з теорії літератури.
12.
«Незакінчене
речення»
IV Рефлексивно-оцінювальний
етап.
1. Рефлексія
власної діяльності на уроці.
2. Взаємооцінювання.
3. Коментар домашнього
завдання.
ХІД УРОКУ
І. Мотиваційний
етап.
Слово вчителя.
Українські пісні – невичерпана криниця краси і
багатства рідної мови, звичаїв, традицій народу, його досвіду і споконвічного
світогляду.
Будь-яка пісня – весела, сумна, жартівлива –
віками бринить у серці, набуваючи все нових і все глибших мелодійних та змістовних
відтінків, допомагає людям у важку хвилину, веселить душу, коли їм радісно і
світло, спонукає до роздумів…
Пісні українців – найкращі у світі. У них любов і
туга, ніжність і сила, слава і печаль.
Існує легенда, що сам Господь народив Україну
піснею. Не помилився Всевишній у своєму виборі: з ясним обличчям і вірою
понесла Україна пісню в народ, і немає такої значної події, такого людського
почуття, яке «не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом
грому»
(М. Стельмах)
Протягом двох уроків ми продовжуватиме знайомство
з пісенною творчістю українського народу.
Вкотре переконаємося, наскільки наш народ
талановитий, співучий і як береже Божий дарунок – пісню.
Про це існує легенда, з якою на уроці
познайомимося.
ІІ. Цілевизначення та планування.
Визначення разом з учнями особистісно значущих
завдань діяльності.
Ознайомлення із планом роботи на уроці.
ІІІ. Опрацювання
навчального матеріалу.
1.
Читання вчителем народної легенди про
дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею. (роль дівчини України виконує
учениця).
2.
Бесіда:
-
Отож
пісня – це неоціненний Божий дар. Чи скористалася ним Україна?
-
Які
пісні прославили нашу землю на весь Світ?
-
Які
музичні колективи ви знаєте? Яких виконавців?
3.
Слово вчителя
Пісні, як люди, мають свою долю, іноді нелегку,
навіть трагічну, та все одно прекрасну. Такою є пісня «ще не вмерла Україна»,
Державний Гімн України.
Один рядок цієї пісні, оці слова, що дали назву
віршеві українського поета П. Чубинського, понад 150 років викликали страх у
кількох режимів – царського, польсько-шляхетського, румунського, боярського… У
недалекому минулому за виконання пісні, поширення її тексту можна було тяжко
поплатися і на батьківщині поета: згаданий вірш був заборонений, не входив до
жодних видань.
4.
Слухання фонозаписи пісні «Ще не вмерла
Україна»
5.
Бесіда випереджального характеру.
-
Як
розуміти зміст поняття пісня-гімн?
-
Де й
коли звучать гімни? Яка їх роль?
-
Як ви
гадаєте: гімн – народна чи літературна пісня? Чому ви так думаєте?
-
А що
ви знаєте про долю цієї пісні?
Проблемне запитання: «Чому доля пісня «Ще не вмерла Україна» водночас
трагічна і прекрасна?»
6.
Читання з позначками статті підручника
«Пісні літературного походження».
7.
Самостійна робота із роздрукованими
матеріалами «Доля твору «Ще не вмерла Україна».
1863 рік – вірш Павла Чубинського надруковано у
львівському журналі «Мета».
1864 рік – у львівській опері вперше прозвучав
гімн «Ще не вмерла Україна» на мотив музики М. Вербицького.
У 1901 році в Росії та Австро-Угорщині гімн
набуває особливого поширення. Як національний, він визнається І. Франком, Л.
Українкою.
Січень 1918 р. – час становлення УНР та ЗУНР. І на
Сході, і на Заході пісня широко розповсюджується і виконує роль Державного
Гімну.
1939 рік – ухвалою сейму Карпатської України гімн
закріплено законодавчо, однак згодом його забороняє угорський уряд.
У 30 – 80 роки ХХ століття гімн заборонений в
Україні. За його виконання людей переслідували, однак тисячі вірних синів
народу зі словами цієї пісні на устах боролися за волю України, страждали у
сталінських тюрмах, гинули героїчною смертю у повстанських загонах.
29 січня 1991 р. у м. Борисполі на Книшовському
цвинтарі вперше урочисто вшанували пам'ять П. Чубинського виконанням самого
гімну.
16 січня 1992 року Верховна Рада України
затвердила гімн П. Чубинського та М. Вербицького Державним гімном України.
Державний гімн звучить на офіційних прийомах,
торжествах, міжнародних спортивних змаганнях, його виконанням розпочинається
навчальний рік у школах. Услухаймося ще раз у текст гімну і визначимо, у чому
незвичайна сила його слів.
Читання учнями тексту напам'ять.
8.
Бесіда.
-
Яка
основна думка утверджується в гімні?
-
Доведіть,
що цей твір оптимістичний.
-
Чому
в пісні наголошується, що ми – «козацького роду»?
-
Якими
словами стверджується рішучість, мужність і несхильність українців?
9.
Мікро-дослідження.
Що ріднить гімн з народними піснями? Чим відрізняється пісня від раніше
вивчених?
10.
Практикум з теорії літератури.
Доведіть, що ця пісня є піснею-гімном.
11.
Слово вчителя.
Гімн – це не просто урочиста пісня, це символ держави. Тому знати текст
гімну, шанобливо ставитися до нього – почесний обов’язок кожного українця.
Павло Чубинський був переконаний: «Ще не вмерла Україна!». Ми, його
нащадки, громадяни незалежної України, впевнені, що вічною буде її «слава і
воля»!
12.
Звучання мелодії гімну.
Прийом «Незакінчене речення»
«Коли звучить гімн України, я …» (письмово).
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Рефлексія власної діяльності на уроці. Відповіді на запитання
- Чи задоволений ти власною діяльністю на уроці? Чим саме?
2. Взаємо оцінювання (в парах).
(Усно обмінятися думками з приводу роботи товариша.
3.Коментар домашнього завдання.
Розповідати про історію створення національного гімну.
Знати визначення літературознавчих термінів.
На вибір:
1) Скласти пісню-гімн (на честь героя –
народного, спортивного, античного тощо, своєї родини).
2) Написати й захистити дослідницьку роботу
«Державний гімн».
Немає коментарів:
Дописати коментар