Дидактичні матеріали

Дидактичні матеріали

з української мови

5 клас

 Лексикологія. Лексичне зна­чення слова.

Група слів за значенням.

Слова у мові чарівні,                                                                

 Так дорогі вони мені,

 Кожне з них щось означає,

Значення лексичне має.

Явища, предмети

Пояснює воно,

Це недавно виникло,

А оце — давно.

Словник тлумачний відкривайте,

Його уважно прочитайте,

Слів там багато набереться,--

А їх сукупність лексикою зветься.

Слова бувають однозначні,

А ще частіш — багатозначні,

В одних значення пряме,

В інших — хто їх розбере?

Сонце світить у вікно,

Несе світло і/тепло,

Землю нашу зігріває,

її ніжно обіймає.

Зараз думайте, гадайте,

Слів значення визначайте,—

Переносне чи пряме.

Хто з вас швидше доведе?

Ми підкреслили слова,

Почалася для вас гра.

Хто найкраще мову знає,

Добре лексику вивчає?

Значення лексичне слона

Виражає нам основа.

Ви це, друзі пам'ятайте,

Помилок не допускайте!

Слова за значенням бувають,

(про це давно всі добре знають),

Близькі, різні, протилежні,

їх можливості безмежні.

Значення лексичне

Однакове у них,

Різні за звучанням,

Відгадайте їх.

А ми зовсім протилежні,

Ні від кого не залежні,

Як називаємось. Скажіть,

Швидше відповідь знайдіть.

Ключі до мене підберіть,

Двері мною відчиніть.

Ключі журавликів летять,

Слова однаково звучать.

Групи слів за значенням

Ви не забувайте,

Синоніми, антоніми,

А ще також омоніми,

Добре пам'ятайте!

1. Визначте спільнослов'янські слова:

Не срібло, не Золото

Тут я збираю,

А щирі, сердечні слова:

Мій скарб найдорожчий

І втіха велика —

Це пісня правдива, жива.

(М. Тарновський)

----------------------------------------------------------------------------------------------------

2. Відгадайте загадки, підкресліть антоніми.

Взимку горою, а літом водою. Удень з ногами, вночі без них.

Коли йде, то гомонить, коли зупи­няється, мовчить.

Вранці на чотирьох ногах, а ввечері на трьох.

Зимою біжить, а літом лежить.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

3. Підберіть слова-антоніми.       ,

Корисно, веселий, високий, рідкий, темрява, глибокий, охолоджувати, легко.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

4.   На основі поданих лексичних значень слів з'ясуйте, які саме по­даються.

1)  Колекціонування, вивчення пош­тових марок та інших знаків оплати поштової кореспонденції.

2) Пам'ятник, споруда, що має фор­му гранчастого кам'яного стовпа із звуженою верхньою частиною.

3) Прилад, який проставляє на паса­жирських квитках, пломбах та Іншо­му умовні контрольні знаки.

4) Короткий вислів, цитата, уривок пісні, прислів'я, що наводяться перед твором чи його частиною і надають своєрідного забарвлення основній ідеї твору.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

5.  Людям якої професії властиві нижченаведені слова?

Процедура, долото, рубанок, табель, розклад, шлак, гравій, наркоз.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

6.  Згрупуйте слова на однозначні і багатозначні. З кожним із багато­значних складіть словосполучення.

Запоріжжя, берег, крейда, батарея, вікно, парта.

7. Запишіть дієслова в тому порядку, в якому наростає інтенсивність.

Кричати, шепотіли, галасувати, горланити, говорити, йти, летіти, сунутись, мчати, повзти, бігти.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

8.  Заповніть таблицю по горизон­талі, підберіть дієслова на позначення назв процесів.

1
2				"
3
4
5
6

1)  Обходити когось або щось сто­роною.

2) Мати бажання.

3) Занадто голосно кричати.

4) Покрити щось золотом.

5) Злегка щось або когось тримати.

6) Приймати їжу ввечері.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

9.  Поясніть значення фразеологіз­мів.

Вилетіло з голови, бити байдики, надути губи, пекти раків, канути у воду, головою наложити, у свинячий голос.

---------------------------------------------------------------------------------------

10.   Складіть синонімічні ряди до слів:

говорити, дивитися, гарний, зажуре­ний, замріяний, іти,

---------------------------------------------------------------------------------------------------

11.  Складіть речення, в яких сло­ва сміятися, плакати, коштовний, гіркий, золотий, вставати, веселий вживалися б то в прямому, то в пе­реносному значенні.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

12.  Складіть короткий опис осін­нього дня, ввівши у нього такі слова в переносному значенні:

прокидатися, сумний, співати, леті­ти, засинати.

Будова слова. Форми слова спільнокореневі слова.

Корінь, префікс, суфікс

$ходять в ту основу,

Сьогодні з вами поведем

Ми про це розмову.

 Основа в слові — головна,

 Хоча закінчення нема.

Спільною є для різних форм слова.

А яка ж її будова?                            

Корінь спільне значення

Споріднених слів визначає;

 Скажу вам по секрету,

Багато прав він має.

Ліс, лісок чи праліс,

 А чи перелісок,

Лісник добре знає,

Красу цю він оберігає.

 Корінь у словах знайдіть,

 Самі висновок зробіть.

Префікс гордий, незалежний

Перед коренем стоїть,

 Форму слова він може змінити,

 Чи щось нове утворити.

 Після кореня стою,

 Нове слово утворю,

Надам значення другого

Або відмінка нового.

 Хто я? Ви вже здогадались.

Щоб мені не помилялись!

Суфіксом я величаюсь,

Значущим у слові називаюсь.

 Значення граматичне

Закінчення виражає,

Рід, число, відмінок, час

 Воно швидко визначає.

 Також зв'язує слова —

Мова наша ожива.

 Може й речення зв'язати —

Про це треба, друзі, знати.

1. Визначте основу, закінчення.

Прибережний, шкільний, біг, лопата, відвертий, працюють, сонечко, пре­красний.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

2.  Спишіть, вставляючи пропущені букви. У кожному слові виділіть за­кінчення.

Слова подяки стали формулою людс... ких відносин. У них виражаєт…ся наше ставлен...я до зробл...ного для нас добра, наші побажан...я, щоб доб­рій людині завжди було с.. .упутником добро.

---------------------------------------------------------------------------------------

3.  Випишіть спочатку форми одно­го і того ж слова, а потім — різні слова.

Жито, жати, житній, жнивувати, жита; '

сила, сильного, силач, силою;

робота, робітник, робітничий, робітника;

зима, зимній, зимувати, зимівля, зимою;

ясний, ясно, ясніти, ясним; блідий, бліднути, зблід, блідого;

демонстрація, демонстрації, демон­страційний, демонструвати;

дощ, дощовий, дощик, задощило, до­щового.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

4.  Розберіть слова за будовою, з од­ним із них складіть речення.

Безхмарний, синь, надмірний, пресо­лодкий, прегіркий, безросяний, перед­весняний, сміливий.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

5. Від поданих слів утворіть за допо­могою суфіксів і префіксів нові сло­ва і запишіть. Підкресліть корені в них.                                 

Бити, ходити, гора, вода, земля, ліс, брат, хліб.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

6. У поданих парах знайдіть корені, з'ясуйте, чи однакові вони за зна­ченням. Складіть 2 речення з будь-якими з цих пар.

Коса — коса, радіти — радити, кора — коритися, лисиця — лисий, вода — водити, правий — правити.

---------------------------------------------------------------------------------------

7. Від поданих слів утворіть за допо­могою префіксів споріднені слова. Підкресліть корені в них.

Осінь, зима, білий, старий, дуб, сивий, зуб, дзвін.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

8.  До поданих слів доберіть слова з протилежним значенням, запишіть їх парами, визначте префікси.

Вихід, вилізти, розв'язати, вскочи­ти, замкнути, загнати, скласти, вгорнути.

9. З поданими словами складіть ре­чення. Підкресліть корені у спорід­нених словах.

Осінь, осінній, морозний, заморозити, приморозити.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

10.  Перекладіть текст українською мовою. У виділених словах визнач­те складові частини.

Я прибирался по горной тропинке в соседний аул. Справа высоко подни­малась отвесная стена, слева была бездонная пропасть. Лошади шли ровным шагом. Они ни на шаг не отступали от середины тропинки.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

11. Продовжте речення віршованою формою, використовуючи в дієсловах-префікс.            ,

Осінь золота (...) Дітям радість (...) Листя жовте (...) Рідну землю (…)

----------------------------------------------------------------------------------------------------

12. Напишіть, як ви провели свій вихідний день. Використайте такі слова: сонце, сонячний, вихідний, день, вихід, прихід, захід.

 Найпоширеніші випадки чергування звуків.

Голосні та приголосні

Можуть чергуватись,

Живуть мирно між собою,

 Не будуть сперечатись.

Ось зібрались звуки дружно,

На душі щось так сутужно,

Стали думать і гадать,

 Як слова ті написать.

О із а враз подружились,

Е  із І теж заручились,

 Е та и не розлучались,

0, е з і давно змагались.

 Враз домовились, як бути,

Треба ще їм не забути,

Е — о після ж,ч,ш,  

Друже, швидше запиши.

Є ще звуки г — ж — з,

 К—ч — ц та х—ш— с,

 Вони теж чергуються,

Собою милуються.

1.  До кожного слова доберіть його форму або спільнокореневе слово, в якому відбувається чергування звуків.                     

Дорога, ніс, пік, осінь, вечеря, горох, нога, допомогти.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

2. Спишіть і вставте пропущені букви. З поданими словосполученнями складіть речення.

а) Б...гато працюємо.               .

б) Виб.. .рати картоплю.

в) Вітер допом...гає.

г) Розуму наб.. .ратися.

д) Бригада зм...гається.

е) Зб...руть сортове насіння.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

3.  Спишіть подані слова. Поділіть їх на склади, змініть так, щоб о або е у відкритих складах чергувалося з і в закритих складах.

Двори, вози, колесо, пороги, села, принесеш, мости, роги.

---------------------------------------------------------------------------------------------------

4.   Вставте пропущені букви. Де можна, підберіть однокореневі чи споріднені слова, у яких відбуваєть­ся чергування.

Залізні ш...ни розпікались на ком...ні, як у горні. По схилах тяглися кілько­ма ярусами траншеї. Командир полку послав к.. нну розвідку. Вечоріло, і ті­ні від висот уже закрили міжг...р'я.

Тісний п'ятак плацдарму роздався вш...р.

---------------------------------------------------------------------------------------

5. Підберіть .спільнокореневі слова. Визначте приголосні, які чергують­ся. Складіть 2 речення.

Летіти, плакати, лазити, казати, графити, робити, терпіти, мостити.

---------------------------------------------------------------------------------------------------

6.   Доберіть до кожного дієслова форму І—III особи однини тепе­рішнього часу. Запишіть парами. Позначте корені. Вкажіть звуки, що чергуються.

Водити, ходити, сидіти, мазати, чистити, терпіти, ловити, носити.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

7.  Спишіть, вставляючи пропущені букви. Складіть одне речення.

X... литись, к..льце, ж...р ,пош...рення, К...тай, ч...стоплатий, ш...бка, ш...фр.

8.  Перекладіть українською мовою.. У виділених словах поясніть пра­вопис и після ж, ч,ш.                   

МАНГУСТА

Живет на свете удивительный зве­рек. Его можно увидеть в Индии и на севере Африки. Древние егип­тяне даже считали его священ­ным животным. Это мангуста. Он всего в полметра длиной. Хвост у него широкий. Головка маленькая, с закругленными ушами, а лапы совсем короткие, с коготками. Зве­рек этот оберегает людей от змей и скорпионов.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

9.  Підберіть спільнокореневі слова і форми слів. Запишіть приголосні, що чергуються.

Рука, нога, кожух, дорога, горох, молоко, мука, луг.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

10. Запишіть 5 загадок, у яких відбу­вається чергування.

---------------------------------------------------------------------------------------

11.  Запишіть 5 прислів'їв, у яких відбувається чергування.

---------------------------------------------------------------------------------------

12.  Складіть оповідання про випад­ки із вашого життя, використовую­чи слова, в яких відбувається чер­гування.

Дорога, рука, ноги, луг, сиджу, ходи­ти, ловити, сказати.

Вимова і написання префіксів з- (зі-, с-),роз-,без-, пре-, при-, прі-

Префікси сьогодні

Навчимось писати,

 Не будемо в роботах

Помилок допускати.

Роз-і без-, запам'ятайте,

Від рос-і бес-ви відрізняйте,

Так пишуть у російській мові;

Немає їх у ріднім слові.

Перед к, п, т, ф, к завжди

Пишіть с — не ждіть біди.

Про розі й зі не забувайте,

У словах ви їх вживайте.

Пречудовий префікс пре-.

Знає діло він своє,

Вказує на вищу міру,

Усім прекрасну співа ліру.

При так часто ми вживаємо,

Що робить він, на жаль, не знаємо,

Приєднує, наближує усім помагає,

Так багато клопоту у житті він має.

Прикопати, приєднати,

Прищепити зможу я,

Ще й прикрити, приховати —

Ось і відповідь моя.

Прізвище, прізвисько, прірва...

Рідко слова ці вживаю в мові,

Пишіть у них прі —

І будьте всі здорові.

Префікси у реченнях

Ви тепер знайдіть,

Як пишуться у слові,

Друзі, поясніть.

Безмежний край, квітуча Україна,

Прекрасна рідна сторона,

Скажу я вам відверто й щиро,

Степів таких ніде нема.

Розлогі віти розпустили верби,

Схилились низько до води вони,

Пекучим сонцем розігріло землю,

Легкі хмаринки прохолоду принесли.

1. Спишіть. Підкресліть слова з г фіксами. Розберіть за будовою ні лені слова.

Скидає Київ животворний сон з плечей своїх. Розступилася синява і дала волю сонячному сяйву. І пливли пароплави, буксири, баржі. Безмежна і прекрасна рідна земля. Зблідло ясне сонечко, бо прийшла зима.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

2. Утворіть слова з префіксами пре-, при-. Складіть з ними речення

Добрий, шитий, морозити,  їхати, погано, мудрий, колоти, дніпровські.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

3.  Вставте пропущені букви. Складіть з даними словами 3 речення

Пр…міський, пр...звище, пр..битий, пр...біднятись, р..хитати, бе…межно, забе...печений, пр...красна.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

4. Спишіть, додаючи до кожного слова префікси роз-, з- (с-,зі-).Складіть речення.

Колоти, фотографувати, брати, бити, кликати, питати, шити.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

5.  Підберіть слова-антоніми з пре­фіксами роз-, без-,с-,з-,зі-.

Скликати, розклеїти, зібрати, замо­розити, сказати, зведені, порядок, зачинити.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

6.  Списати 5 прислів'їв з префікса­ми роз-, без-, пре-, прі-, с-, з-, зі-.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

7. Записати 5 загадок з префіксами роз-, без-, пре-, прі-, с-, з-, зі.

8. Написати невеличке оповідання «У сосновому лісі», використову­ючи слова і словосполучення: пре­красний відпочинок, зійшло сонце, розбрелися, схотілось, прийшли до річки, розпалили вогнище.

Словотвір. Основні способи творення. Твірна основа

Це наука не проста,

Мова піде про слова.

 Розділ зветься «Словотвір»,

Він важливий, друже, вір!

 Слова творити ти навчись,

 Тільки думай, не лінись.

Слова утворюються різно,

Запам'ятай, бо буде пізно,

— А як? — запитую я клас.

 Повинен знати кожен з вас.

— Префіксальним,— каже Оля,

— Суфіксальним,—шепче Толя.

— Префіксально-суфіксальним,

Тихо так сказала Поля.

— А безсуфіксним забули?

Чи про нього ви не чули?

— Запитала Ніна враз —

[ замовк наш дружний клас.

Усі замислились, мовчать.

Що їм дівчині сказать?

Довго думали, гадали,               .    .

Щось у слові відкидали.

— Його ви в реченні знайдіть,

 -Самі висновок зробіть,—

Так-учителька сказала

І на дошці написала.

Безмежне поле зеленіє,

На нім улітку все дозріє,

 А поки зелень одна та,               

Бо ще на вулиці весна.

 Слова можуть ще зливатись,

І складними називатись,

Е, о візьмуть із собою,

Разом справляться з бідою.

Новобудови вже стоять,

Хоч землекопи не сидять,

Вони риють, все працюють,

 Час даремно не марнують.

 Черговий! Гей, черговий?

Дошку і підлогу мий,

Нам про себе розкажи,

Розібратись поможи.

Як утворилось слово це,

 Таке знайоме і просте?

Завжди прикметником було,

В частину іншу перейшло.

 Складноскорочені слова

 Мають також свої права.

 А як вони утворились?

Працювали, не лінились.

 Частину слова узяли,                  .

До цілого додали.

 € місцева у нас рада,

 Тепер коротко — міськрада ,

Частини слова об'єднали,

 Донбасом рідний край назвали.

 Є слова ще ВАЗ, КамАЗ,

 вуз, і втуз, і загс якраз.

 Ви подумайте, скажіть,

На все відповідь знайдіть.

 Як утворилися слова?

 Мово рідна! Ти — жива.

1.   Випишіть окремо спільнокореневі слова, а потім — форми кож­ного слова.

Жовтий, жовтуватий, жовтого, жов­тіти.

Людина, людяний, людство, людиною, людині.                                

Пишу, письменний, письменник, пишеш.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

2.  Від поданих слів за допомогою префіксів утворіть спільнокореневі слова. Визначте, до якої частини мови вони належать.

Писати, летіти, малий, день, сині­ти, горб, довго, день, водний.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

3.   Від поданих слів утворіть без-суфіксальним способом спільнокореневі слова. Визначте, до якої частини мови вони належать.

Зразок: Вибухати (дієслово) — вибух (іменник).                           .

Гартувати, зелений, платити, обо­роняти, відважитись, юний, бігти:

----------------------------------------------------------------------------------------------------

4.   Від поданих слів утворіть і за­пишіть іменники збірного значен­ня. Підкресліть суфікси. Складіть 2 речення з будь-якими з цих слів.

Картопля, квасоля, гарбуз, соняшник, кукурудза, огудина, гарбуз, горох.

5.  Знайдіть слова, утворені префік­сальним способом, визначте твірні слова.

Провесна. По узліссі і на галявині зеленіє ряст. Пора перестати очіку­вати подарунків від життя. Квітом прекрасним розцвіла Україна. Я до сонця побіжу, я йому таке скажу. Я знов прийшла до тебе, поле.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

6.  Відгадайте загадки. Назвіть слова із суфіксом здрібнілості.      

1) Маленьке, круглесеньке, всьому сві­тові миленьке.

2) Рівненька доріжка насипана горіш­ком.

3) Малесеньке, білесеньке, а весь світ покриває.

4)  Стоїть дубок, на версі  картузок, а в картузику багато діточок.

5)  Кругленьке, маленьке, на чолику кругленьке.                       

6) Під дубочкам, під листочком,

7) Світить як те сонечко, видно у ві­конечко.

8)  Пухленька, тепленька, усіх зігрі­ває.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

7.  Визначте, як утворились слова.  Складіть з ними 2 речення.

Кузбас, сількор, райрада, ЗАЗ-968, США, бурякокомбінат, втуз, проф­спілка.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

8.   Спишіть, підкреслюючи слова, утворені способом переходу однієї частини мови в іншу. Складіть одне речення,   щоб   визначене   слово виступало іншою частиною мови.

Усе, що існує в світі, має своє минуле. Я шукаю усе світле в людях. Багате чого бачив старий на своєму віку. Слабий та малий — то найстарші в хаті. Поруч із генералом стояв військовий.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

9.  Назвіть 5 складних слів, утворе­них від трьох і більше слів.

---------------------------------------------------------------------------------------

10.   Визначте, яке з чотирьох слів у групі утворене не суфіксальним способом.

1)  Ніченька, киянин, праліс, артиле­рист.

2) Кавалерист, підрозділ, школяр, ва­зочка,         

3)  Переддень, доменщик, джерельце, злість. 

4) Річенька, тепловоз, прибережний, бідний.

5)   Літній, синь, вирощування, рі­зання.

6)  Розділовий, лікар, райрада, місце­вий.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

Найголовніші випадки чергування приголосних звуків

Знайте, приголосні звуки,

 Принесуть вам горе, муку,

 Бо вони чергуються,

Ніяк не вгамуються.

Г, ж, з дає нам -зький,

К,ч,ц — то буде -цький,

Х,ш, с — ви не гадайте,

Суфікс -ськ- усі додайте.

 Коли ж в основі д та т,

Як той вихід нам знайти?

Що писати — підкажіть,

 Швидко суфікс підберіть.

 Букви ці не випадають,

 Суфікс -ськ- ще забирають.

 Відчинивсь двір заводський,

 І повалив потік людський,

 Працювати зміна йде,

 Де для них гудок гуде.

 Тепер думайте, читайте,

Самі відповідь шукайте,

Про чергування не забудьте,

Усі уважними ви будьте.     

День сонячний такий сьогодні,

Ми не будемо голодні,

 Пшениця в полі дозріває,

Пшеничний хліб нас зігріває.             .

Мірошник добре потрудився,

 Господар також не лінився.

Рум'яний, білий, запашний,

Ой, який же він смачний!

 Тільки спечений — смакуйте,

Просимо всіх — покуштуйте,

Рушник квітчастий розіслали,

На нім хлібину ту поклали.

Нові слова ви утворіть,

Ч,щ в іменниках пишіть,

 Суфікс -ин(а)- лиш додайте,

 Тепер уважно прочитайте

(Донецьк, Чернігів, Харків)

1.  Від поданих слів утворіть слова з суфіксом -ин(а)-.

Київський, одеський, херсонський, вінницький, харківський, турецький, кріпацький.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

2.  Спишіть, відповідно вставляю­чи замість крапок пропущені букво-сполучення -чн- або -шн-.

Безпе...ий, міро...ик, ру...ик, ру...иця, соня…й, пшени...ий, міся...ий, без-коне...ий.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

3. Від поданих слів утворіть:

а)  прикметники на -ський, -зький, -цький;

б) іменники на -зтво, -ство.

Солдат, товариш, Кривий Ріг, убо­гий, каліка, ткач, багач, жінка.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

4.  До іменників додайте прикмет­ники з суфіксом  -ський,  -зький, -цький,-чн.

Мова —

 відносини —

 хліб —

розбір —

ніч —

факультет —

звичай —

одяг —         

----------------------------------------------------------------------------------------------------

5.   Від іменників утворіть прик­метники з буквосполученням -зьк, -цьк, -ськ.

Завод —

 люд —

брат —

солдат —  

 товариш —

громада —

турист —

німець —

6. Від поданих слів утворіть прикметники українського та російською мовами і порівняйте їх написання.

Слова	Українські	Російські
рука
сонце
серце
черкес
узбек
француз
Рига
Волга

----------------------------------------------------------------------------------------------------

7.  Спишіть. Поруч із виділеними словами напишіть, як вони утворились, і поясніть чергування приголосних.

У пам'яті постало тривожне принишкле місто. На рівнині колосилися пшеничні хліба. Асфальт парував мокрий, чорніший, ніж безмісячна ніч. Трамвай наблизився до роздоріжжя. Перші кольори осені зустрілися рай дужним буянням літа. З воріт заводу повільно виходить залізничні состав.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

8. Перекладіть українською мово,1 Підкресліть слова, в яких можу-чергуватися приголосні.

Свежая струя побежала по лицу. Звенели птичьи голоса. Я пробежал по дорожке. Сердце стучало радостно. Студенческие годы прекрасны.

Матеріал для розвитку навичок говоріння (монологічне та діалогічне мовлення)

Барвінок

Зрадів зеленолистий красень, засвітило весня­не сонечко. Біжать струмочки, весело щебечуть пташки.

Іще лежить у низинах сніг, а вже барвінку лис­тя стелиться. Згодом з'явиться його зірчастий цвіт.

Одного разу прогулюючись, дівчатка побачили цвіт барвінку і замішувалися його красою.

—  Добрий день, барвінку, — привіталася Люся.

—  Доброго здоров'я, — відповіла синя квіточка.

—  А чи знаєш ти, що означає кожна твоя пе­люсточка? — запитала Оксана.

—  Ні, — сором'язливо сказав барвінок.

—  Перша пелюстка — це доброта, друга — ми­лосердя,  третя  — скромність,  четверта  —— ввічливість, п'ята працьовитість, — весело роз повідали подруги.

—  Дякую валі, — зрадів барвіночок, — за таке приємне повідомлення.

—  До зустрічі, наш синьоокий, — попрощалися дівчатка.

Завдання:

1. Прочитайте розмову дівчаток з барвінком, зверніть увагу на оформлення реплік. 2. Використо­вуючи наступні слова і словосполучення, складіть розмову, яка може відбутись між квітами або квіта­ми і людьми:

• квіти, посланці, любов, здоров'я, пишні, гор­довиті, лікувальні, скромні, цвісти, збирати, ми­лувати, служити, дарувати; назавжди, довіку, сьогодні, приносити насолоду своєю красою пахо щами, пишні квіти, лікувальні властивості, дару­вати красу і здоров'я.

Про безсмертник

Був час на землі, коли поміж квітами почалися незгоди. Запишалися Лілія, Тюльпан, Півонія, Нарцис, Троянда, що тільки вони потрібні людям, бо приносять їм насолоду своєю красою і незрівнян­ними пахощами.

Нащо засмічувати землю отим сміттям: Любистком, Волошками, Барвінком, Деревієм, Незабудками. Ні вигляду, ні запаху. Вся земля має цвісти нами, — категорично розсудили пишні квіти. Почалася справжня квіткова війна, і бага­то квітів пропало назавжди з лиця землі. Зібра­лися якось посланці всіх квіткових родів та й пішли до Бога на раду. Кожний доводив свою пра­воту. Суперечкам не було кінця. Одні брали кра­сою, а інші — лікувальними властивостями. Ли­ше одна безіменна квіточка сиділа мовчки і не озивалася. Вислухав Бог усіх, а потім звернувся до тої квітки:

—  А, ти чого мовчиш? Хіба тобі байдуже до тієї суперечки?

-Мені гірко слухати оту хвальбу. Раз ми є на землі, значить, має бути на ній місце усім нам.

Ми — твоє творіння, святий Боже.

Бог згідлива кивав головою.

—  Мене турбує інше, — продовжувала безімен­на скромна квітка.

—  Ти дав нам, Господи, дуже короткий вік. Ду­же короткий час милуємо ми своєю красою людей. Прийде зима, і сумно людям без нас. Продовжи нам віку, Господи, щоб ми могли служити людям цілий рік. Бог, схвильований такою любов'ю цієї малень­кої квіточки до людей, запитав:

—  А як тебе звати, мудра Квіточко?

—  Немає в мене імені, Господи.

—  Імені немає, а звертається до Бога з порада­ми, — кричали пишні квіти.

—  Буде тобі ім'я, — сказав Бог. — Від сьогодні і довіку бути тобі Безсмертником.

Від того часу став Безсмертник тією квіткою, що дарує нам свою красу і здоров'я цілий рік (Нар. творчість).

Завдання:

1. Стисло перекажіть текст, зберігаючи діалог і пряму мову, а також особливості стилю легенди.

2.  Уявіть, що вас попросили розповісти про різномаїття квітів української землі друзям, які живуть за межами України, їм цікаво, як з'яви­лись назви квітів. Розкажіть так, щоб вони зро­зуміли і запам'ятали легенду про безсмертник.

3.  Випишіть опорні слова та словосполучення, які допоможуть вам у майбутньому здійснити опис безсмертника.

Про Ружу, Мальву і Півонію

Колись ці гарні квіти були дівчатами-сестра-ми. Вони славилися як лікарі від хвороб серця. Але брались ласувати тільки тих людей, які не вчиня­ли зла людям. Одного разу серед ночі постукав хтось до них у двері.

—  Хто там?

—  А чи тут живуть дівчата-красуні, що всіх лікують, здоров'я дають?

—  Тут.

—  То впустіть, бо гину!

—  А ти хто будеш?

—  Вітер. Зимовий Вітер, Той, хто гори верне, страху наганяє і людей від сонця оберігає.

—  А чи подієш ти нам шкоди? - Ні.

Відчинили дівчата двері, і влетів до хати Вітер-вітрисько.

—  На що скаржишся?

—  Втрачаю сили. Не маю змоги з Морозом зма­гатися!

—  А добре серце маєш? — спитала Ружа.

—  А що таке серце? — озвався Вітер. Дівчата перезирнулися.

—  А чи зробиш ти щось добре людям?

—  А що таке робити добро? — далі дивувався Вітер.

—  Твою хворобу ми не можемо лікувати.

—  Але ж я хворий!

—  Ми допомагаємо тільки добрим людям, — стояли на своєму дівчата.

Тоді дмухнув Вітер на сестер, і стали еони за­мороженими квітами.

Навесні люди висадили їх у землю: мальву коло вікон ближче, півонію у саду коло джерельця, а ружу коло воріт — до сонця.

Так і ростуть сестри, .милують красою лю­дей.

Завдання:

1.  Стисло перекажіть текст, зберігаючи діалог і пряму мову, а також особливості стилю легенди.

2.  Який був авторський за дум? Що автор мав на меті, розповідаючи таку легенду?

3.  Які почуття викликає у вас ця легенда? Чи шкода вам дівчат-сестер?

Хлопчик і Дзвіночок Конвалії.

            Прийшла весна. Із землі виткнулось зелена стрілка. Вона швидко росла, а потім розділилась на два листочки. Листочки стали великі. Між ними з'явився маленький пагін. Він піднявся, нахилився до одного листка і ось на світанку розцвів сріблястим Дзвіночком. Це був Дзвіночок Конвалії.

Раненько Дзвіночка побачив хлопчик. Його зве рушила краса квітки. Він не ліг відвести очей в. Конвалії.

Хлопчик простягнув руку, щоб зірвати квітку. А квітка йому шепоче:

—  Хлопчику, новіше ти хочеш мене зірвати

—  А ти мені дуже подобаєшся. Ти така — каже хлопчик.

—  Добре, — зітхає Дзвіночок Конвалії. — Зривай. Тільки перед тим, як зірвати, скажи, який гарний.

Подивився хлопчик на Дзвіночок Конвалії. Квітка була справді чудова. Вона була схожа на ранкове небо й на блакитну воду ставка, ще на щось дивовижно красиве. Хлопчик усе те відчув, але висловити не міг.

Він стояв біля Дзвіночка Конвалії, зачарований красотою квітки.

—  Рости, Дзвіночку,   —  прошепотів хлопчик. 

(В. Сухомлинський).

Завдання:

1.  Стисло перекажіть текст, зберігаючи діалог і пряму мову, а також особливості стилю легенди

2.  Чому хлопчик не зміг висловити усе, відчував? Чи могли б ви допомогти йому? Випишіть опорні слова і словосполучення. Використовуючи їх, складіть опис квітки.

Про вишню

Немає в Україні подвір'я, де б не росла вишня зацвіте навесні білим цвітом — на серці тепліє, а зачервоніє ягодами — душа світліє. Люблять шанують у нас вишню, як .матір. А таки п як — матір, бо розповідають люди таку легенду.

Жила колись в Україні одна родина. Чоловік козакував при потребі, а відтак сіяв на зимівнику хліб. Жінка доглядала за дітьми, бо було за ким. Дав їм Бог п'ятеро синів і одну дочку. Зіп'ялися на ноги господарі, доробилися до якогось там достатку. Милувалися у вільну хвилю обоє своєю донечкою-писанкою і синами-соколами. Обминало їхнє обійстя щастя. Від татарського і польського розор» оберігав глибокий байрак, у якому ховалася хап і хліви, а ще гострі шаблі й стріли батька та синів. Але людське щастя — у руках Божих...

Як наслала цариця Катерина на вкраїнські-землі москалів, то віднайшли вони той щасливий,         зимівник і взялися до грабунку. Із зброєю с-проти ворогів батько із синами, але сила солому. ломить. Козаків .москалики постріляли і порізали . Кинулися кати до хати, а на порозі стала з пістолетом мати. Поклала на порозі кулею їхнього старшого, але й сама впала на порозі рідної хати. Тіла козачі москалі потягли із кудись, а маму донечка поховала у саду. І сталося диво. Виросло на тому місці деревце, яке на весні зацвіло пишним цвітом, а на літо налилося ними ягодами, схожими на краплини крові.  Милувалася дівчина-сиротина цвітом деревця спробувала смачних ягід, то враз заснула, снилося їй те деревце, а з нього наче вийшла постать .матері:

— Видиш мене, донечко? — шепотіли люблячі вуста. — Ви... ш…. не, доню?

З того часу те деревце і називають вишнею. А що великою є душа кожної матері, то і краплини-ягод в неї великі та соковиті (Легенда).

Завдання:

1.  З'ясувати лексичне значення виділених слів, використовуючи тлумачний словник.

2.  Скласти план,

3. Усно переказати текст, уявивши таку ситу­ацію: на уроці природознавства вчитель запитав, хто які легенди знає про назви садових дерев. Ви виріши­ли розповісти легенду своїм однокласникам так, щоб учні не тільки запам'ятали походження назви, а й відчули захоплення цим деревом.

Ситуативні завдання на розвиток діалогічного мовлення

1.  Сусід по парті звертається за допомогою — вибрати квіти мамі на день народження. Який діалог може відбутися між вами?

2.  В одного з учнів класу захворіло горло, підня­лась температура. Однокласники хочуть запитати про здоров'я і порекомендувати народні засоби лікування застуди. Які квіти можуть допомогти в цій ситуації? Розіграйте діалог з сусідом по парті

3.  Ви приїхали до бабусі на вихідні. Розпитайте її про квіти та дерева, які ростуть у цій місцевості

4.  Ви  вчора заходили до магазину квітів. Поділіться своїми враженнями з сусідкою по парті. Передайте своє захоплення красою і розмаїттям квітів. Складіть діалог з 2-3 реплік.

5.  У вашому дворі проводиться суботник, мета якого — підготовка до зими. Розпитайте дорослих про те, що потрібно зробити, щоб дерева гарно пе­резимували.

6.  Ви зайшли до аптеки, щоб купити лікуваль­ний збір для мами. Розпитайте, які трави входять до цього збору, яка їх дія.

7.  Який діалог може відбутися між вербою і ка­линою навесні?

8.  Ви готуєте повідомлення на урок біології «Лікувальні рослини нашої місцевості». Зверніться за допомогою до бабусі, мами, тата, запитайте, про які рослини треба сказати у першу чергу,

9.  Ваш однокласник улітку відпочивав в Криму. Розпитайте його, чи сподобалась йому флора Кри­му. Які дерева, відсутні у нашій місцевості, йому зустрілись?

Тексти для розвитку навичок письма

* * *

Вінки звивали з конвалії, незабудок, васильків, чебрецю, вплітали й полин. Вінок захищав дівчину від лихого ока та від нечистої сили. Ось чому на­передодні свята, в ніч на Івана Купала, коли, за на­родними вгрузаннями, бігають Мавки, дівчата не скидають з галів вінки.

На Івана Купала плелися вінки з квітів лікарсь­ких рослин, а щоб посилити його захисну силу, дівчата вплітали поміж квітів часник, полин, лю­бисток (3 журналу).

Завдання:

• Підкреслити у текстах однорідні члени речен­ня. Зробити синтаксичний розбір одного з них. Пояснити значення слів символ, оберіг, лікарська рос­лина. Можете скористатись тематичним тлумач­ним словником.

Цвіте полин

Чи знаєте ви, як цвітуть полин»? Чи знаєте ви, як після нагрітого сонцем дня встає над тми­нами сивий дим?

Сивий дух полинів, мов той хміль, настояний на солоді, п'янить і хвилює, проникає щемом у груди. І той, хто, вдихає його, стає ніби дужчим від полинового сну і цвітіння, від сивого диму і приспаного грому.

О полини! Сиві полини! Хто посіяв вас на землі нашій?.. Бо щовесни проростає з кореня буйним зелом, зачаровує золотисто-сивою гіркотою серед літа й осипається пізньої осені дрібненьким тем­ним насінням, яке розносить по степу вітер.

 Яка дивовижна стійкість, яка живучість!

Так і наш народ, сто раз толочений, топтаний, січений і рубаний, вистояв у битвах, і живе, і гонить з дужого кореня нове пагіння, цвіте і сіється по землі, виборений, відстояний навіки.

                                                                                                                                (За Цюпою).

Завдання

1.  Випишіть з тексту приклади речень, різних за метою висловлювання.

2.  Випишіть окличні речення, зверніть увагу на інтонацію, з якою вони вимовляються.

3.  Підкресліть однорідні члени речення.

4.  Визначте тип і стиль мовлення.

§. Підкресліть або випишіть слова, які можуть стати опорними для переказу.

6.  Розкрийте зміст останнього речення.

7.  У якій ситуації цей текст може бути викорис­таний?

Тексти для переказів

Калина

Калина — це невисокий, але пишний куш. Вона росте на вологих місцях у лісі, в лузі. Садять ка­лину і біля хати.

Весною вона засвітає запашним білим цвітом. Кожна квіточка, ніби дівчина в білій хустині.

Восени важкі грона калини червоніють. Ягоди, наливаються цілющим соком.

Узимку кущ калини особливо гарний. Навкруги біліє сніг, а червонясті кетяги палахкотять мов ліхтарики.

Калину здавна шанують і люблять люди за її красу і лікувальні властивості (3 журналу).

Калина звичайна

Калина — високий, до 2,5-3 м, гіллястий кущ із сімейства жимолостевих із щитоподібними суцвіттями білого кольору. Плід калини — яскра­во-червона шароподібна кістянка з однією плос­кою кісточкою, терпка і гірка на смак. Після за­морозків гіркуватий присмак щезає. Цвіте в травні-червні, плодоносить в серпні-вересні.

Перші свідчення про лікувальне застосування калини з'явилося в травниках XVI ст. Ягоди кали­ни тонізують організм, покращують роботу серця, корисні при спазмах судин, гіпертонії, не­врозах, мають заспокійливу дію, їх використову­ють як сечогінний засіб. У народній медицині сік і відвар ягід із медом п'ють при простудних захво­рюваннях верхніх дихальних шляхів. Лікарське значення має кора. Збирають ранньою весною зі стовбурів і гілок, сушать на повітрі. Кору калини застосовують як кровозупиняючий засіб.

Сосна звичайна

   Сонячне дерево. Здається, в самих стовбурах сховане сонце. Навіть похмурого дня вони ви­промінюють тепло і світло. Дерево це в народі на­зивається перлиною північного лісу. Сосна може бути заввишки до 40 м, з прямим стовбуром, конусоподібною або округлою кроною. Хвоя довга, яскраво-зеленого або сизо-зеленого кольору, розта­шована попарно. Цвіте в червні. Насіння дозріває в шишках на другий-третій рік.

Кожне п'яте дерево наших лісів — сосна. Со­сна — одна а найдавніших рослин, і згадують її у найстаріших рецептах, які збереглися до на­ших днів. Порошком із висушеного соку сосни засипали рани, дьогтем намагалися зводити лишаї та екзамени.  Протицингові властивості сосни з давніх-давен були відомі морякам.

У медицині використовують соснові бруньки, хвою. Соснові бруньки ароматичні, містять смо­лу, ефірне масло, скипидар, крохмаль, мінеральні солі та ін. Сосновий дьоготь, скипидар, каніфоль, терпентинове масло одержують із смоли дере­ва — живиці.

Соснові бруньки у вигляді відвару, настою і настоянки застосовують як відхаркувальний, дезинфікуючий засіб. Із хвої готують вітамінізований настій. Заводським шляхом хвою переробляють у хвойну хлорофіло-каротинову пасту для лікування шкіряних захворю­вань (3 журналу).

Весняні квіти

Життя квітів починається з пролісків. Пролісок — квітка ніжна, але смілива й нетер­пляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну сніго-льодову скоринку пнеться цупкий паросток. Сьо­годні це біло-жовтуватий хвостик, завтра це біло-зелена гостриця, післязавтра це вже довгий зелений листок з тоненькою стрілкою всередині. Ще за день брунька на кінці стрілочки розквітає враз твердою білою кашкою. І квітів визорює так густо, що земля знову стає біла від рясного холод­ного цвіту.

І негайно ж заквітовує ряст. Це вже весна. Квіти рясту фіалкові — теплі і сонячні. І хоча тіло квітки ще тверде, напружене, готове до опертя холоду і негоди — її дух вже ніжний, теп­лий, весняний. Вона вже пахне.

Рясно вибухає фіалковий цвіт. Густим кили­мом укривають теплу землю фіалки. Вони пах­нуть ніжно, радісно, хвилююче.

Все затоплює, все захоплює, все вкриває войов­ничий, невідступний, швидкий барвінок (За Ю. Смоличем).

* * *

Верба одвічне шанувалася в Україні. В народно­му уявленні верба — символ життєздатності. Вона росте без особливих умов, гілка без коріння приживається в будь-якому ґрунті.

Цвітіння верби — потрійне свято. Природа Святкує початок весни, людина радіє першим «котикам», бджола бере перший мед.

З вербового гілля плели різні побутові вироби.

Верба також вважається чудовим лікарським засобом. Відварами вербового гілля знахарі лікували рани.

В Україні широко використовували горобину. Вона має червоні ягоди і довго зберігається ж реві, ваблячи до себе птахів. За кількістю горобини могли передбачити, якою буде зима. Якщо ягід  було багато, чекали холодної сніжної зими.

Горобина використовувалась у багатьох народних обрядах. Як оберіг садили біля хати. Квіти горобини здавна додавали до чаю, це надавало  смаку мигдалю (3 газети).

Підготовчі вправи

• Складання висловлювання за одним реченням.

 Мета: навчити дітей добувати максимум інформації  з одного речення та складати твори за цим реченням, розшифровуючи його, розвивати аналітичні вміння в процесі роботи над реченням; розвивати творчу уяву та увагу під час складання твору.

Суть завдання: учитель пропонує дітям одне речення, в змісті якого закладено приблизний смисл майбутнього тексту, але без зачину і кінцівки, є лише натяк на основну частину. Діти повинні проаналізувати це речення і написати за ним твір.

1.  ...І тоді квітка попросила хлопчика, щоб віз зривав її.

2.  …У лісі запахло горілим.

3.  На величезній шапці білого гриба я побачив маленького равлика.

4.  ...А дуб продовжував стояти, захищаючи тендітні рослини від зливи.

5.  Раптом налетів вітер, дмухнув, і пухнаста біла шапки кульбаби полетіла у цікаву подорож.

6.  Так кущ калини з'явився у мене під вікном.

7.  Я побачила(в) вербові котики.

8.  Ми назбирали квітів для українського віночка.

•  Доповніть тексти описами, зберігаючи тип і стиль мовлення.

Черемха

На узліссях і по берегах річок найраніше зацвітає черемха. Це зелене й веселе деревце. Весною його виривають в запашні білі квіти (І. Соколов-Микитов).

Ясен

«Ясени, ясени. Бачу вас за селом край дорсги», — так співається у відомій пісні. На зріст ясени високі, розлогі, листки великі. Кора на сто* бурах темнувата, зеленава, гладенька. Манить о себе ясен своєю дужістю, теплотою, красою. За це люблять його в Україні.

Дуб

Дуб — цінна рослина. Плоди цього дерева — жо­луді — були для первісної людини хлібом. Ще й те­пер з них.   виготовляють кавовий напій. Дуб ко­рисний і своїми лікувальними властивостями.

Зацвіла черемха

Усе більше дерев і кущів одягається в кучеряві, молоду зелень. То на одному, ту на іншому дереві розкриваються пелюстки квітів. Принадна в цей день черемха.

На тлі салатового листя з'явилися ґрона на­бубнявілих бруньок. Дерево мов одягло намисто із сріблястого бісеру.

Верба

Ще тільки зійшов сніг. Ледь пригріває сонце, а верба уже поспішає привітати світ з весною. Вона дарує пухнасті жовті котики. Це дерево зацвітає першим, тому віддоєна шанувалося в Ук­раїні. Верба рекла біля кожного двору. З неї робили ночви, кошики, тини, сопілки. Вербною нази­вається неділя за тиждень до Великодня.

Вишенька в саду

Від ласкавих променів весняного сонця дерева і кущі одягаються в кучеряву зелень. Вони стають принадними, бо на них розкриваються пелюстки квіток. Мене причарувала вишенька. Вона прекрасна, немов наречена.

Калина

Стоїть на узбіччі дороги дивний кущ. Це ніжна красуня калина. Вона одягла своє чарівне вбрання. І шепочуть на вітрі її багряні і золотаві листоч­ки. А червоні кетяги низько хиляться до землі, ніби соромляться своєї вроди.

Усім милує очі цей дивний чарівний кущ.

Татарське зілля

Про перебування татар в Україні свідчить аїр. Його ще називають татарським зіллям, лепехою. Цією рослиною завойовники перевіряли воду для пиття. Коріння рослини кидали в річку. Воно про­ростало і давало квіти. Аїр — лікарська рослина.

Чебрець

Це квітка-оберіг. Чебрець український росте в нашій місцевості. Квітує з травня до осені. Квіти блідо-рожевого кольору. Вони надзвичайно пахучі, багаті на нектар. Чебрець часто зга­дується в піснях, застосовується в медицині і ча­рах.

Дзвіночки

Дзвіночки — це назва гарних лісових або луго­вих квітів. Найчастіше вони блакитного або синь­ого кольору. Рідше зустрічаються білі чи фіоле­тові. Переважно ростуть серед чагарників, в лісах, на луках. У Карпатах з'являються на схи­лах гір і луках іноді у вигляді напівкущів.

Волошка

Волошка — здавна ніжна улюблениця ук­раїнських дівчат. Вона уславилася незрівнянним синім кольором. Волошки у житі — це клаптик неба блакитного серед хлібів. У народних піснях захоплено оспівується дивна краса цієї квітки. Неповторними пахощами сповнюють волошки чудову прозу багатьох українських письменників (А Кондратюк).

Любисток

Любисток — народний оберіг. Хто його шанує, тому він щастя дарує. Чудодійну силу має ця не­показна рослина. Листя любистку заспокоює нер­вову систему, лікує серце. Дівчата ним мили во­лосся, щоб гарно росло. Любистком обсипали мо­лодих на щастя.                                   

Квітка сонця

На високому стеблі велика квітка з золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. І називають квітку соняшником.

На небі з'явилася ранкова зірниця. Затремтіли пелюстки. То соняшник чекає сходу сонця. Він по­вертає до нього свою золотаву голівку (В. СухоМЛИНСЬКИЙ).         

Любисток і васильок

Колись вони були птахами, які вчили людей любити одне одного, бути щирими в розмовах. Коли х померли, то проросли двома пахучими рослинами — любистком і василькам. Люди люб­лять їх не лише за пахощі, а й за лікарські власти­вості, їх використовують, миючи волосся, купаю­чи діток. Ними освіжають домівки.

Соняшники

На полі багато великих яскравих голівок. То соняшники. Особливо красиві вони на сві­танку. Йдеш стежиною і милуєшся їхньою красою. Соняшники омиті чистою світанко­вою росою.

Творчі диктанти і завдання

на базі текстів (деформованих, неповних)

1.  Розмістити і записати речення так, щоб утво­рився зв'язний текст.

• Цю рослину використовують у народній меди­цині.

Він є символом здоров'я. Безсмертник — лікарська рослина. Чай з цих квітів дають діткам, коли в них болить живіт.

• Це символ ніжності і здоров'я.

Вона красива, ніжна, ніби всміхається до кожно­го із нас.

 ЇЇ пелюстки ніжно-білі, серединка — жовтого ко­льору.

А ось цариця полів — ромашка.

2.  Назвати всі предмети одним словом.

• Грицики, мальви, жоржини, айстри, чорноб­ривці — це (що?)

• Ромашки, васильки, маки, сокирки—це (що?), де ростуть?

3. Написати кілька назв.

Квіти:

Квіти польові:

Квіти присадибні:

Квіти українського вінка:

Квіти-обереги:

4.  Назвати поняття, які можна схарактеризува­ти за допомогою слів.

Духмяні, барвисті, ніжні, запашні, гарні бува­ють… (квіти).

Вибрати з буйної зелені квіти й утворити букет: бузок, мальви, дуби, фіалки, гладіолуси, проліски, ясени, троянди, чорнобривці, верби, полин, череда, реп'яхи, барвінок, м'ята, очерет.

5.  «Я сплету собі віночок». Вибрати ті квіти, які дівчата вплітають у віночок.

Троянда, лілея, мак, волошка, ромашка, куль­баба, чебрець, пролісок, барвінок, папороть, неза­будка, мати-й-мачуха, бузок.

6. Поширити текст на основі поданого матеріалу.

 Калина   біля   хати.   А  восени,   вставляючи подвійні вікна, між шибками клали пучки

червоних китиць. Яка ж ознака оселі українця? Існує чарівний звичай. У найлютіші морози і хурделицю вони живили теплом і красою домівки. Коли почи­нали будували хату, калину садили біля застільного вікна  як символ життєвого благополуччя і статку.

7.  Прочитати тексти, переписати, увівши опис квітки, звернувши увагу на стебло, колір і форму квітів.

Мальва

Це —рослина-оберіг. А ще її звуть рожа, кала­чики. Росте вона майже біля кожної сільської хати. Зустрічається і в лісах, і на узбіччях доріг. Це символ краси.

Барвінок

Вічнозелений барвінок із блакитними квітка­ми — символ вічності життя, пам'яті. Вік оспіваний в українських народних піснях, віруван­нях і обрядах. Дівчата прикрашали ним коси, вінки, весільне гільце.

Мак

У полі розквітли великі червоні лохи. Здалеку во­ни схожі на яскраве полум'я. Поле неначе безмежний чудовий килим. Гарно, коли зацвітає польовий мак.

 8. Визначити межі речень.      

Калина поширена в Україні. З її плодів виготовляють соки. Чистий сік ягід калини поліпшує апетит. Плоди цієї рослини широко використовує при лікуванні простудних захворювань.

9. Назвати всі предмети одним словом:

 Калина, горобина, бузок —

Дуб, верба, ясен, черемха —

 Вишня, черешня, яблуня, груша —

10. Написати кілька назв предметів:

Дерева-символи українського народу —

Кущі —

Лісові дерева —

 Садові дерева —

11.  Назвати поняття, які можна охарактеризувати  такими означеннями:

Смачні, соковиті, солодкі, достиглі бувають…(яблука, груші).

Листяні, хвойні, вічнозелені, мішані бувають…(ліси).

Хміль

Хміль — здавна улюблена в нашому народі рослина.

І оспіваний у піснях. Це символ життя.

Хміль — вид узору в народних вишивках. Про нього створено безліч чудових загадок: «Без рук, без ніг —на дерево зліз», «Що в'ється круг деревця». В Україні назви багатьох поселень Пов'язані з назвою цієї рослини: Хміль, Хмільне, Хмільниця, Хмілівщина, Хмелище (А. Кондратюк).

Мак

Неповторна краса, коли цвіте мак. І на городі коло хати, і серед пшеничного степу Скільки гарних загадок створено про цю рослину із дрібним зерном. Мак разом із волошками, чорнобривцями вплітали дівчата у віночок. Не злічити й порівнянь, в яких опоетизована краса макового цвіту (А. Кондратюк).

Незабудка

Незабудки… Яке ж ласкаве імя заслужила ця квітка з п'ятьма пелюсточками, синіми-синіми, ніжнішими від неба, а в самій середині — жовте сердечко.

Незабудки не вигоряють, не вицвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Сяйво від квітки, такої маленької, як нігтик дитини, мяке, чисте, довірливе. Поглянеш — і не забудеш. Здається, квітка ця стала символом  і краси, і простоти, і вічності. (В. Бочарников)

Квіти- символи українського віночка

У вінку кожна квітка мала символічне значення.

Барвінок уособлював життя, цвіт вишні та яблуні уособлював красу, вроду і мрії про щастя. Ромашка символізує гнучкість та розум. У народі кажуть, що особливе щастя принесе той вінок, в якому вплетено дванадцять квітів. Кожна з них — лікар, а всі вкупі — оберіг від злих очей

(3 журналу).

А льон цвіте…

Серед багатьох несподіванок і неповторних явищ, які дарує вам природа, — цвітіння льону. Наймальовнічіше диво, наче озеро блакитне, льонове поле в пору цвітіння. То небо подарувало квітові свою незрівнянну блакитну барву.

Льон — одна з перших рослин, до якої звернулася людина для задоволення своїх потреб. Зображення квіток льону входить в українські орнаменти, візерун­ки, вишиванки.

Лілеї

До числа найніжніших квітів належать лілеї. Во­ни оспівані в народних піснях, у віршах багатьох поетів, легендах. Наші предки називали білу лілею русалчиним цвітом. Існували перекази, за якими білосніжні квіти на воді уособлювали холодну кра­су прекрасних русалок. Лілея, за давніми уявлен­нями, використовувалась у заклинаннях (А. Кондратюк).

Символ вічності життя

Вічнозелений барвінок із голубими  квітками—сим­вол вічності життя, пам'яті. Він оспіваний в ук­раїнських народних піснях, віруваннях і обрядах.

У барвінковій купелі мили немовлят, щоб росли здо­ровими і гожими. Дівчата прикрашали ним коси, вінки, весільне гільце.

Євшан-зілля

Полини, полини, полини. Це живі свідки минувши­ни. Від одного виду походять назви Нехворощ чи Не­хвороща. Від іншого — чорнобиль — пішла назва  відо­мою міста. Люди знали його ще а ХII століття, а сучас­ники запам'ятали як місто-трагедія. Це тут вибухнув реактор атомної станціі.

Степовий полив має назву  Євшан-зілля .Це кримсь­кий полин.    Він  росте біля Перекопу і Сиваша.

Перша квітка

На сонячних пагорбах з'являються жовті квіточки. Вони нагадують нам краплини сонця. Це квіти мати-й-мачухи.

А чому їх так називають? Великі зелені листочки цієї рослини не зовсім звичайні. Верхня частина лис­точка зелена й гладенька. Якщо прикладеш його до шо­ки, то відчуєш холодок.

Нижня частина листочка вкрита білими ворсинка­ми. На дотик вона викликає відчуття тепла. От і кажуть у народі, що один бік зігріває, як мати рідна .А другий холодом обдає, ніби мачуха.

Мята

Згадав я хлоп'ячі забави на батьковому подвір'ї. Почув трав'яний дух.Задзвеніли мені соловї, кро-

пивянки, очеретянки, закортіли голуб'ята. Запахли  в рідному саду ряст, рум'янок, п'ятиперстень. І м'ята. Холодна, кучерява.

Все дужче пахне м'ята. Я хочу додому у  батьків сад (Д.Чередниченко).

Ромашка запашна

Ми так до неї звикли і так полюбили, що  навіть не віриться, що ромашка запашна—іноземка. Родом вона

з Америки. Завезли її до нас ще в минулому столітті. Стала квіточка для всіх близькою і рідною. Бо тільки народиться дитина, мама кладе в її купіль ромашку, щоб мала було здорове, бадьоре і рум'яне. Тому рак ку запашну у вас ще називають рум'янком (3 з «Дзвіночок»).

Чебрець

У соснових лісах, на піщаних місцях майже по всій Україні розселився чебрець. Це приземкувата рослина. Від стебла піднімаються тоненькі пагони. Вони густо вкриті маленькими листочками. А на верхівках розгорнулися ніжні дрібні бузкові квіточки.

Здавна чебрець цінували як лікарську рослину. Закладали  в діжки під час соління овочів,  приправляли різні страви. Ароматну олію чебрецю включав складу кращих зубних настоїв. І в народних піснях не обійшли духмяний чебрець.

Незабудки

Перлинами краси у степових низинних місцях є озерця-тарілочки. Їхня чиста і завжди прозора вода перекликається голубизною і з високим спекотним небом.

На берегах таких див природи ростуть прекрасні квіти, їх називають незабудками. Красою своєю вони  змагаються і з озером, і з небом, і з очима найкрасивіших  дівчат. Лише замість зіниць у них — жовті сонечка, бо це діти Землі і Сонця, води озерної і роси блакитної.

М'ята

Об'їхав я багато країв. Гарних, дивних, цікавих. Тепер у місті живу. Та враз я згадав хлоп'ячі забави на  батьківському подвір'ї. Почув трав'яний дух. Дух, де  в'ється моя Рось. Задзвеніли мені соловї, кропив’янки, очеретянки, заворкували голуб'ята. Запахли в рідному  саду ряст, рум'янок, п'ятиперстень. І м'ята. Холодна, кучерява. Ледве заходжу, було, хлоп'ям до саду, відчуваю, як вільно дихати. Як пахучий холодок наповнює груди.

Мені все дужче пахне м'ята. Я хочу додому. У батьків сад.         

Прийти і сказати:

Доброго ранку, мій драголюбе! (Д. Чередниченко)

* * *

Віночок в українців був символом чистоти і краси. Починали носити дівчатка з трьох років. Перший віночок дитині плела мама.

Віночок — не не просто краса, а й оберіг, знахар душі і лікар. В ньому чаклунська сила, яка біль знімає і волосся береже. Ця сила в квітах. Багато вплітали їх у віночки. Серед квіток віночків є чорнобривці, ромашки, незабудки, барвінок, безсмертник, маки, волошки( З журналу).

Верба

Верба. Здається, звичайне собі дерева Але скільки з ним пов'язано цікавих історій. Верба стала своєрідною символом українського народу. Великий Кобзар на засланні в Орській фортеці висадив саме вербову гілочку. Він доглядав її, оберігав від проміння сонця. Вона нагадувала йому рідну Україну. На знак великої поваги до Тараса Шевченка казахський народ оберігає ту вербу і до нині.

• * * *

Звичай шанувати священні дерева міцно увійшов до традицій українців. Дерево, якому судився довгий вік, стає священним. На Рівненщині є дуб, якому близько 1300 років. Це найстаріше дерево в Україні.

Священними вважають дерева, з якими повязані історичні постаті та легенди. В селі Верхня Хортиця росте дуб, під яким відпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Микола Лисенко. Цьому дубові 800 років.

У народі дуб вважався деревом Перуна. Нині його шанують за міцність, красу, довговічність.

Бережи квітку

Манить до себе ліс у будь-яку пору. Тихим шумом зеленого листя, пташиним щебетом, веселим же­бонінням струмка. А це — живою райдугою, що розси­палася по галявинах, між чагарниками, на узліссях. Цвітуть квіти, дарують неповторні хвилини спілкуван­ня з земною красою.

 І чи не тому так боляче бачити понівечені стебла, пелюстки, безжалісно розтоптані на лісовій галявині чи у вагоні поїзда. Їх знищили, заради миттєвого задово­лення, дешевої втіхи черствих душ.

Зібрані в букет квіти не дадуть насіння. Через кілька днів їх викинуть на смітник. Якщо будемо

бездумно  зривати польові квіти, то прийдешні покоління вже не зможуть милуватися цією красою.

На городі бузина

Одного червневого ранку ліс наче освітила ласкава усмішка. На поверхні зеленого моря з'явилися великі шапки молочного кольору. Плавно гойдаються вони на його хвилях, наче кудись пливуть. То зацвіла бузина чорна.

Листкам, корі і деревині притаманний своєрідний запах. У спекотну літню днину від цього запаху в людини може навіть розболітися голова. Росте вона у глухих місцях, на пустирях по сусідству з жалкою кропивою.

Квіти бузини використовують для лікування  простуди, готують варення, мед. Цілющу силу мають і ягоди бузини.

Лопух

Лопух — дивовижна рослина. Рано навесні тягнеться до сонця — перші листочки викидає. Спочатку вони  маленькі, а тоді стають, як слонові вуха. Уранці під росою ті листочки такі дужі, аж риплять од своєї сили, а вдень трохи прив'ялюються. Лопух дуже корисний. Його кореневище багате на інулін, з нього можна готувати юшку, підсмажувати, а коли висушити й потерти на тертці, додати трохи борошна — млинці гарні будуть. У доброї господині то ціла комора для харчування. Колись під час неврожаїв лопух багатьох із голодної  біди визволяв. Він і лікар добрий. Якщо змити відваром з кореня голову, то буде міцне волосся, леп щезне.

Відвар додають у ванни та лікують шкірні хвороби.  Лопух — гарне, мудре зілля..

Чорнобривці (легенда)

Чорнобривці називають у народі по-різному: жовтяки, оксамитки, бархатки, бо яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних та золотистих, жовтих, оранжевих, червонясто-коричневих  барв.

Найбільш поширена назва цих квітів — чорнобривці.

Їхня назва пов'язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки— чорнобривці.